Кредитування підприємств на фоні фінансової кризи 2008–2009 рр. (на матеріалах ПАТ КБ "Приватбанк")

p align="left">За способами надання:

що видаються в разовому порядку;

що видаються відповідно до відкритої кредитної лінії, попередньо встановленого ліміту кредитування;

гарантовані (резервні) кредити із заздалегідь обумовленою датою видачі позики та з видачею позики в міру виникнення в ній потреби.

За способами погашення:

що погашаються одноразовим платежем після закінчення терміну;

що погашаються періодичними внесками, поступово;

що погашаються відповідно до особливих умов, передбачених кредитною угодою.

Прострочені - позики, щодо яких минули терміни повернення, встановлені в кредитному договорі, а позикові кошти банку не повернуті.

Порядок погашення кредиту, при якому виплати здійснюються нерегулярно, передбачає вищу відсоткову ставку.

За характером і способом сплати відсотка:

позики з фіксованою відсотковою ставкою, відразу встановленою на повний термін погашення кредиту. Здійснюється таке кредитування звичайно на короткий термін;

плаваючою відсотковою ставкою, яка періодично переглядається і прив'язується до рівня облікової ставки центрального банку та фактичних темпів інфляції;

зі сплатою відсотків у міру використання позикових коштів (звичайні позики);

зі сплатою відсотка одночасно з одержанням позикових коштів (дисконтний кредит).

За кількістю кредиторів:

надані одним банком;

синдиковані (консорціумні) кредити - що видаються банківським консорціумом, у якому один із банків бере на себе роль менеджера;

паралельні, що передбачають однакову узгоджену участь кількох банків у наданні кредиту одному позичальникові.

Банківський кредит у міжнародній банківській практиці застосовується в різних формах: форфейтинг, факторинг, експортний кредит, лізинг, кредитна лінія.

Форфейтинг - це кредитування експортера шляхом купівлі в нього векселів, акцептованих імпортером. При такій формі кредитування весь ризик щодо виконання боргового зобов'язання переходить до покупця векселя - форфейтера, тобто банку-експортера. Експортер перевідступає вимоги до покупця банкові-форфейтеру і тим самим знижує дебіторську заборгованість, поліпшуючи структуру свого балансу. Термін кредитування дуже незначний. Джерелом коштів для банків, які беруть участь у форфейтингових операціях, є ринок євровалют. Тому облікова ставка за форфейтингом фіксується на базі ставок євровалютного ринку, у її розрахунок входять витрати форфейтингу щодо залучення коштів, страхові й валютні ризики. Основними валютами угод є: німецька марка - 50%, долар США - 40%, швейцарський франк - 100%.

Факторинг - форма кредитування, яка виражається в наданні експортерові, що продав товар на умовах кредиту, різноманітних послуг, у тому числі інкасування дебіторської заборгованості клієнта. Беручи на себе вимоги свого клієнта до його боржників, факторингова фірма зобов'язується або вручати гроші клієнта в міру стягування їх із боржників, або виплатити йому готівкою при укладанні угоди. Найпоширеніша форма - короткострокове кредитування. Операція факторингу звільняє експортера від кредитних ризиків, до посередника (фактора) переходять облік і стягування боргу з несумлінного платника.

Вартість факторингового кредиту містить відсоток за користування ним, комісію за бухгалтерське обслуговування, інкасування боргу та інші послуги. У відсотковому відношенні до розміру фактично виданих позикових коштів вона може досягати 20%.

Різновидом міжнародних банківських кредитів є банківські експортні кредити, надані іноземним імпортерам безпосередньо приватними комерційними банками або консорціумами і спеціалізованими зовнішньоторговельними банками. Існують кредити за разовими контрактами, кредити на спорудження промислових та інших об'єктів із постачанням обладнання і наданням різноманітних послуг. Кредит покупцеві складає близько 80-85% контрактної ціни.

2.3 Банківський кредитний відсоток

Банк, як і будь-яка кредитна установа, розміщає в позичку насамперед не власні, а залучені кошти. Частка доходу, одержувана банком, являє собою компенсацію за посередництво, "ризикове об'єднання" і кредитну оцінку. Ризик невиконання зобов'язань перед банком по його активах перевищує ризик невиконань зобов'язань перед вкладником по пасивах. Таким чином, він приймає на себе ризик неплатежів по позичках. Крім того, вкладники допускають більш низьку процентну ставку по коштам, переданим у банк, для того щоб не займатися пошуком клієнтів і оцінкою їхньої кредитоспроможності.

До факторів, що лежать в основі визначення рівня відсотка по кредитних операціях банку, ставляться [13]:

собівартість позичкового капіталу;

кредитоспроможність позичальника;

ціль позички;

характер забезпечення;

строк і обсяг надаваного кредиту.

Верхня границя відсотка за кредит визначається ринковими умовами. Нижня межа складається з урахуванням витрат банку по залученню коштів і забезпеченню функціонування кредитної установи.

При розрахунку норми кредитного відсотка в кожній конкретній угоді комерційний банк ураховує [13]:

рівень базової процентної ставки;

надбавку за ризик з урахуванням умов кредитного договору.

Базова процентна ставка (Пбаз) визначається виходячи з орієнтовної собівартості кредитних вкладень і закладених рівнів прибутковості позичкових операцій банку на майбутній період [35]:

Пбаз = С1 +С2 +Пм, (2.1)

де С1 - середня реальна ціна (відсоткова ставка) всіх кредитних ресурсів на

планований період;

С2 - відношення планованих видатків по забезпеченню функціонування

банку до очікуваного обсягу продуктивно розміщених коштів;

Пм - планований рівень прибутковості позичкових операцій банку з

мінімальним ризиком.

Середня реальна ціна кредитних ресурсів (C1) визначається по формулі середньозваженої арифметичної виходячи із ціни окремого виду ресурсів і його питомої ваги в загальній сумі мобілізуємих банком (платних і безкоштовних) коштів.

Середня реальна ціна окремих видів ресурсів визначається на основі ринкової номінальної ціни зазначених ресурсів і коректування на норму обов'язкового резерву, депонуємого в Національному банку України.

Зокрема,

(2.2)

де С? - середня реальна ціна залучених банком термінових депозитів;

П? - середній ринковий рівень депозитного відсотка.

Аналогічно визначається середня реальна ціна по інших джерелах коштів, по яких передбачене відрахування коштів до фонду обов'язкових резервів.

Надбавка за ризик диференціюється залежно від наступних критеріїв:

кредитоспроможності позичальника;

наявності забезпечення по позичці;

строку кредиту;

міцності взаємин клієнта з банком.

З огляду на те, що відсоток по активних операціях банку відіграє важливу роль у формуванні доходів, а плата за залучені ресурси займає істотне місце в складі його видатків, актуальне значення має проблема визначення процентної маржі (Мфакт), тобто різниці між середніми ставками по активним (Па) і пасивним операціям банку (Пп):

Мфакт = Па - Пп (2.3)

Основними факторами, що впливають на розмір процентної маржі, є обсяг і склад кредитних вкладень і їхніх джерел, строки платежів, характер застосову-ваних процентних ставок і їхній рух.

При діючій практиці кредитування в нашій країні, як правило, застосовуються фіксовані ставки відсотка, без перегляду до закінчення кредитної угоди. Однак, просуваючись по шляху створення ринкового механізму, не можна не враховувати досвід західних країн, де одночасно існує набір процентних ставок, які, у більшості випадків, переглядаються залежно від ринкової кон'юнктури й пристосовуються до неї.

У цих умовах всі активи й пасиви прийнято ділити на чотири категорії відповідно до швидкості регулювання процентних платежів і переходу на новий рівень ставок. Існує наступна класифікація:

А. Активи й пасиви, по яких застосовується негайний і повний перегляд процентних ставок при зміні ринкових умов.

В. Повне регулювання протягом трьох місяців.

С. Активи й пасиви, по яких ставки переглядаються в період, що перевищує три місяці.

D. Активи й пасиви з повністю фіксованими ставками.

Взаємодія цих факторів визначається шляхом зіставлення перших двох категорій активів (А+В) з аналогічними пасивами з обліком сформованої ринкової ситуації.

У період, коли процентні ставки ростуть, для банку більше сприятливе співвідношення, коли

(2.4)

тобто, число активів з рухливими процентними ставками перевищує відповідну величину пасивів, у зв'язку із чим збільшується розрив у ставках по активних і пасивних операціях - росте процентна маржа.

Навпроти, при падінні ринкового рівня відсотка бажано дотримуватися наступного співвідношення, коли

(2.5)

і підкріплювати активи з фіксованими ставками за рахунок пасивів, що характеризуються терміновістю перегляду платежів по відсотках.

Для ефективного керування доходом від позичкових операцій визначається й аналізується мінімальна процентна маржа, що характеризує сформовану величину витрат, не покритих отриманими комісіями й іншими доходами, на кожну гривню продуктивно розміщених коштів:

(2.6)

де Pб - видатки по забезпеченню функціонування банку (всі видатки, крім сум нарахованих відсотків);

Дп - інші доходи кредитної установи (доходи, за винятком надходжень по активних операціях банку); відшкодування клієнтами поштових і телеграфних видатків, що надійшла плата за послуги, зроблені підприємствам, відсотки й комісії, доодержані за минулі роки, і затребувані відсотки й комісії, зайво сплачені клієнтам у минулі роки, інші доходи;

А? - актив балансу банку, що приносить дохід на вкладені кошти:

кредитні вкладення, придбані цінні папери, кошти, перераховані підприємствам для участі в їхній господарській діяльності, і ін.

Наведені вище підходи використовуються комерційними банками при проведенні процентної політики по активних і пасивних операціях.

Так, в табл. А.1 -А.3 Додатку А наведена статистика середньозважених (по БС України) ставок витрат по залученим депозитам та ставок доходів по розміщеним кредитам у 2008 - 2009 роках, яка демонструє визначальний характер ставки залучення депозитів (ресурсів) на рівень кредитних ставок.

Розділ 3. Основні тенденції розвитку кредитування підприємств в банківській системі україни на фоні наслідків світової фінансової кризи 2008 - 2009 рр.

3.1 Загальні тенденції розвитку кредитування в банківській системі України на протязі 2008-2009 рр.

Стан банківської системи України за результатами 10-ти місяців діяльності у 2009 році у порівнянні з результатами діяльності за 2008 рік характеризується наступними показниками впливу наслідків світової фінансової кризи на діяльність банківської системи України [38]:

1). В стадії фінансового оздоровлення та введення зовнішнього управління (тимчасовий адміністратор) з боку Національного банку України знаходяться 15 комерційних банків, з них 2-банки ("Надра", "Укрпромбанк") належать до 1 групи найбільших системних багатофілійних банків України.

2). Зобов'язання банків за станом на 01.11.2009 становлять 748,7 млрд. грн. та за 10 місяців 2009 року знизились на - 57,1 млрд. грн.

3). Обсяг коштів фізичних осіб в банківській системі України знизився за 10 місяців 2009 року на - 31,1 млрд. грн., обсяг коштів юридичних осіб знизився на - 10,2 млрд. грн.

4). За станом на 01.11.2009 активи банків становили 875,6 млрд. грн., за 10 місяців 2009 року відток коштів з банківської системи України становить - 51,6 млрд. грн.

Загалом банківська система України за 10 місяців 2009 року характеризується збитковістю діяльності:

доходи банків склали 119,8 млрд. грн., з них: процентні доходи становили 101,7 млрд. грн. (або 84,8% від загальних доходів), комісійні доходи - 13,6 млрд. грн. (11,3%);

витрати банків склали 138,0 млрд. грн., з них: процентні витрати - 56,0 млрд. грн. (або 40,6% від загальних витрат), відрахування в резерви - 51,7 млрд. грн. (37,4%), комісійні витрати - 2,5 млрд. грн. (1,8%);

загальний збиток - 18,2 млрд. грн.

Наслідки впливу світової фінансової кризи 2008 - 2009 рр. на стан банківської системи України характеризуються наступними основними показниками:

різка девальвація офіційного курсу національної валюти по відношенню до долара США з рівня 5,0 грн. /1 долар станом на 01.10 2009 до рівня 7,7 грн. /1 долар станом на 29.12.2009 (рис.3.1) та поступова девальвація до курсу 8,01 грн. /1 долар станом на 01.10 2009;

ажіотажний відтік ресурсів з банківської системи України та відповідне падіння обсягів сумарного КІП БС України (рис.3.2 - 3.3) при суттєвому зростанні річних ставок депозитних залучених ресурсів та, відповідно, ставок кредитування (Додаток А).

Рис.3.1 Динаміка курсу долара США в національній валюті України в кризовий період 2008 - 2009 років (світова фінансова криза) [38] Систематизовано та побудовано самостійно

Рис.3.2 Динаміка гривневого еквіваленту та валютного еквіваленту сумарних обсягів кредитно-інвестиційного портфеля банківської системи України в кризовий період 2008 - 2009 рр. Систематизовано та побудовано самостійно

Рис.3.3 Динаміка валютного еквіваленту сумарних обсягів складових кредитно-інвестиційного портфеля банківської системи України в кризовий період 2008 - 2009 рр. Систематизовано та побудовано самостійно

При цьому, аналіз графіків рис.3.2 показує, що в умовах девальвації курсу національної валюти слід аналізувати динаміку кредитно-інвестиційного портфелю БС України в валютному еквіваленті обсягів активів, оскільки картина наслідків світової фінансової кризи, характеризуєма показниками в обсягах активів в національній валюті виглядає необ'єктивною. Так динаміка розвитку кризи в БС України має показники [39]:

1) У гривневому еквіваленті кредитно-інвестиційний портфель (КІП) БС України характеризується (рис.3.2):

зростанням з рівня 607,4 млрд. грн. станом на 01.10 2008 до максималь-ного рівня 759,7 млрд. грн. станом на 01.01.2009 року;

падінням з максимуму 759,7 млрд. грн. станом на 01.01.2009 до мінімального рівня 653,4 млрд. грн. станом на 01.06.2009 та поступовим зростанням до рівня 678,0 млрд. грн. станом на 01.10 2009.

2) У доларовому еквіваленті кредитно-інвестиційний портфель (КІП) БС України на ті ж дати характеризується (рис.3.2):

падінням з максимального рівня 124,9 млрд. доларів США станом на 01.10 2008 до рівня 98,7 млрд. доларів США станом на 01.01.2009 року;

продовженням падіння з рівня 98,7 млрд. доларів США станом на 01.01.2009 року до рівня 85,8 млрд. доларів США станом на 01.06.2009 та подальшим падінням 84,7 млрд. доларів США станом на 01.10 2009.

3) У доларовому еквіваленті сумарний обсяг кредитів, наданих БС України юридичним особам (підприємствам) характеризується (рис.3.3):

зростанням з рівня 46,7 млрд. доларів США станом на 01.01.2008 до рівня 65,8 млрд. доларів США станом на 01.10 2008 та падінням до рівня 46,0 млрд. доларів США станом на 01.10 2009 (тобто фактично поверненням до рівня початку 2008 року);

відносним зменшенням обсягів доларового еквіваленту сумарного обсягу кредитування підприємств на - 30,2% на протязі 1 року з початку фінансової кризи в БС України.

Рис.3.4 Структура складових кредитно-інвестиційного портфеля банківської системи України станом на 01.01.2008 року (докризовий період)*

Рис.3.5 Структура складових кредитно-інвестиційного портфеля банківської системи України станом на 01.01.2009 року (пік кризового періоду) Систематизовано та побудовано самостійно

Рис.3.6. Структура складових кредитно-інвестиційного портфеля банківської системи України станом на 01.10 2009 року (післякризовий період) Систематизовано та побудовано самостійно

Аналіз динаміки структура складових кредитно-інвестиційного портфеля банківської системи України станом на 01.01.2008 (докризовий період - рис.3.4), станом на 01.01.2009 року (пік кризи - рис.3.5) та станом на 01.10 2009 року (післякризовий період - рис.3.6) показує, що за період кризи структура КІП в БС України суттєво змінилась в бік нарощення питомої ваги кредитування юридичних осіб (підприємств) за рахунок скорочення міжбанківського кредитування:

1) станом на 01.01.2008 питома вага:

кредитування юросіб (підприємства) = 51,08%

міжбанківські кредити = 11,05%

2) станом на 01.10 2009 питома вага:

кредитування юросіб (підприємства) = 54,27%

міжбанківські кредити = 7,15%

3.2 Індивідуальні тенденції розвитку кредитування підприємств в найбільшому комерційному банку ПАТ КБ „Приватбанк" у 2008 - 2009 рр.

Станом на 01.01.2009 року (за 2008 рік) ПАТ КБ „Приватбанк" продовжив утримання позиції лідера по обсягам агрегатів валюти балансу і займає наступні рейтингові місця та відносні частки фінансів банківської системи України [39]:

Обсяг валюти активів балансу - 80 165,5 млн. грн. (1 місце - 8,98%);

Обсяг власного капіталу - 8 711,9 млн. грн. (2 місце - 7,05%);

Обсяг статутного капіталу - 523,7 млн. євро (2 місце);

Обсяг кредитно-інвестиційного портфеля

71 853,6 млн. грн. (1 місце - 9,43%);

Обсяг резервів на кредитні ризики - 8 368,12 млн. грн. (11,5% КІП);

Обсяг поточних і строкових депозитів фізичних осіб

32 750,1 млн. грн. (1 місце - 16,16%);

Обсяг поточних і строкових депозитів юридичних осіб

24 743,1 млн. грн. (2 місце - 11,17%);

Обсяг балансового прибутку - 1 291,78 млн. грн. (1 місце - 17,33%);

Прибутковість статутного капіталу - 22,723% (15 місце);

Прибутковість активів балансу - 1,611% (19 місце);

Станом на 01.10 2009 року (за 3 квартали 2009 року) ПАТ КБ „Приватбанк" продовжив утримання позиції лідера по обсягам агрегатів валюти балансу і займає наступні рейтингові місця та відносні частки фінансів банківської системи України [39]:

Обсяг валюти активів балансу - 81 510,02 млн. грн. (1 місце - 9,59%);

Обсяг власного капіталу - 10 440,977 млн. грн. (3 місце - 7,654%);

Обсяг статутного капіталу - 584,436 млн. євро (3 місце);

Обсяг кредитно-інвестиційного портфеля

68 012,18 млн. грн. (1 місце - 10,03%);

Обсяг резервів на кредитні ризики - 11 778,81 млн. грн. (16,02% КІП);

Обсяг поточних і строкових депозитів фізичних осіб

30 476,47 млн. грн. (1 місце - 16,148%);

Обсяг поточних і строкових депозитів юридичних осіб

21 838,44 млн. грн. (1 місце - 11,314%);

Обсяг балансового прибутку - 521,65 млн. грн. (2 місце);

Прибутковість статутного капіталу - 7,659% (16 місце);

Прибутковість активів балансу - 0,640% (22 місце);

Але, за 3 квартали 2009 року кредитний ризик в досліджуємому ПАТ КБ „Приватбанк" суттєво виріс, що інтегрально характеризується динамікою росту обсягів кредитного портфелю та обсягів створених резервів на кредитні ризики, наведених на графіках рис.3.7 [40].

Як показує аналіз динаміка валютного еквіваленту сумарних обсягів складових кредитно-інвестиційного портфеля ПАТ КБ „Приватбанк" в кризовий період 2008 - 2009 рр. (див. рис.3.8) за період кризи [40]:

1) Обсяг валютного еквіваленту кредитів, наданих юридичним особам (підприємствам) зменшився з рівня 6,42 млрд. доларів США станом на 01.10 2008 до рівня 4,71 млрд. доларів США станом на 01.10 2009, тобто на - 26,7%;

2) Обсяг валютного еквіваленту кредитів, наданих фізичним особам зменшився з рівня 4,5 млрд. доларів США станом на 01.10 2008 до рівня 2,67 млрд. доларів США станом на 01.10 2009, тобто на - 40,7%;

3) Обсяг валютного еквіваленту активів, вкладених в кредитування цінних паперів, зменшився з рівня 725,6 млн. доларів США станом на 01.10 2008 до рівня 59,5 млн. доларів США станом на 01.10 2009, тобто на - 91,8%;

4) Обсяг валютного еквіваленту наданих міжбанківських кредитів зменшився з рівня 2,33 млрд. доларів США станом на 01.10 2008 до рівня 1,05 млрд. доларів США станом на 01.10 2009, тобто на - 55,0%.

Таким чином, основним пріоритетом кредитної політики ПАТ КБ „Приватбанк" в кризовий період залишилося кредитування підприємств.

Рис.3.7 - Динаміка росту абсолютних рівнів кредитів юридичним і фізичним особам та резервів на кредитні ризики в ПАТ КБ "Приватбанк" у 2003 - 2009 роках Систематизовано та побудовано самостійно

Рис.3.8. Динаміка валютного еквіваленту сумарних обсягів складових кредитно-інвестиційного портфеля ПАТ КБ „Приватбанк" в кризовий період 2008 - 2009 рр. Систематизовано та побудовано самостійно

Рис.3.9. Структура складових кредитно-інвестиційного портфеля ПАТ КБ „Приватбанк" станом на 01.01.2008 року (докризовий період) *

Рис.3.10. Структура складових кредитно-інвестиційного портфеля ПАТ КБ „Приватбанк" станом на 01.01.2009 року (пік кризового періоду) Систематизовано та побудовано самостійно

Рис.3.11 Структура складових кредитно-інвестиційного портфеля ПАТ КБ „Приватбанк" станом на 01.10 2009 року (післякризовий період) Систематизовано та побудовано самостійно

Аналіз динаміки структура складових кредитно-інвестиційного портфеля ПАТ КБ „Приватбанк" станом на 01.01.2008 (докризовий період - рис.3.9), станом на 01.01.2009 року (пік кризи - рис.3.10) та станом на 01.10 2009 року (післякризовий період - рис.3.11) показує, що за період кризи структура КІП в ПАТ КБ „Приватбанк" суттєво змінилась в бік нарощення питомої ваги кредитування юридичних осіб (підприємств) за рахунок скорочення кредитування фізичних осіб та вкладень в цінні папери [37], [40]:

1) станом на 01.01.2008 питома вага:

кредитування юросіб (підприємства) = 43,1%

кредитування фізосіб = 39,4%

вкладення в цінні папери = 4,75%

2) станом на 01.10 2009 питома вага:

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7